Переважна більшість чотирилапих друзів людини терпіти не можуть намордники. Однак придбати один все ж таки потрібно – адже він не тільки убезпечить від конфліктів з антипатичними собаками та людьми на вулиці, а й допоможе під час відвідування ветклініки, щоб тварина не могла нашкодити тим, хто робить над нею “косметичні” процедури: стриже кігті, чистить вуха або робить уколи.
Як же вибрати цей предмет собачого “інвентарю”?
Існує кілька видів намордників:
– з металевою сіткою,
– “глухий”,
– тканинний,
– шкіряний (шкірозамінник).
Безумовно, кожен з перерахованих вище видів має свої плюси та мінуси.
Виріб із сіткою має досить велику кількість плюсів, зокрема він не перешкоджає диханню, володіє зручністю та надійністю, його не треба знімати, щоб пити, він слугує довго та не втрачає форму. Але є й суттєві мінуси. Припустімо, їхня вага та неможливість використання в холодну погоду: адже собака може поранити ніс або язик об холодний метал.
Намордник зі шкіряною сіткою набагато легший, ніж металевий. Але він також не менш надійний і зручний. Однак, якщо він зроблений зі шкіри або замінника, він менш довговічний і не так добре тримає форму.
“Глухий” намордник відмінно виконує свої функції. Адже навіть розлючений собака в ньому не зможе нікого покусати. Однак цей виріб має велику кількість мінусів: у ньому важко дихати, він абсолютно не підходить для літньої спеки, також він жорсткий, незручний і недовговічний – адже внаслідок контакту з собачою слиною, шкіра, зазвичай, розмокає, а під час висихання утворюються тріщини.
Намордники з нейлону заважають дихати, не надто надійні, не захистять від підбирання предметів із землі. Однак навіть у них є плюси: може легко регулюватися розмір, вони легкі, їх дуже просто прати. Та й ціна, на відміну від собаки, не кусається.
Можна вибрати намордник і з пластику – та тільки він недовговічний і може потріскатися на морозі. Однак якщо клімат регіону досить теплий – цілком можна спробувати.
Звичайно ж, який виріб обрати – особиста справа господаря. Однак важливо, щоб виріб не тільки захищав оточуючих від потенційного укусу, а й не спричиняв дискомфорту самому псу – він має повноцінно дихати, не відволікатися на свій намордник і поводитися так само природно, як і без цього пристосування.
Та хоч би яким “чудовим” здавався намордник, ясна річ, що собаці буде краще без нього. Тому в деяких випадках краще правильно виховувати вихованця, ніж мучити його ходінням у цій конструкції.
