Виховання домашніх улюбленців – найважливіший аспект нашого спілкування з ними, від якого, без перебільшення, залежить уся їхня подальша доля.
Адже те, що ми пробачаємо кумедному малюку (а іноді навіть, чого гріха таїти, – заохочуємо заради сміху!), згодом принесе безліч проблем і прикрощів.
Наше життя щодня буде отруєне неслухняністю улюбленців, погризеними чи подряпаними речами, зіпсованими килимами та неприємними інцидентами на прогулянках… І вийде, що ми завели тварину заради радості й щастя, а отримали те, що отримали.
І звинувачувати, крім себе коханих, буде нікого: ми ж все-таки вищі розумні істоти, а від тваринки що взяти? Чого навчили, свідомо чи несвідомо, те наш улюбленець і знає. А виправляти вже вкорінені звички – це довгий і складний процес, який, за особливої старанності, може довести до нервового зриву і нас, і тварину…
Отже, з огляду на все вищесказане, цілком зрозуміло, що виховання починається з першого дня появи тварини в домі.
Що входить у поняття «виховання»?
Це процес формування всіх корисних звичок, які будуть необхідні тварині в процесі її спілкування з людьми: слухняність, прив’язаність, акуратність і охайність, знання меж дозволеного, неагресивність щодо оточуючих.
Що стосується кішок, то з огляду на їхній характер і спосіб життя, ми повинні, насамперед, привчити їх до туалету; не дозволяти їм дряпати меблі, килими, шпалери та інші об’єкти їхніх посягань; припиняти спроби красти їжу з нашого столу; відучувати від агресивної поведінки.
Це елементарні найважливіші моменти їхнього виховання. Хоча будь-який власник котів може розповісти про те, як вони розумні й як у процесі постійного спілкування починають розуміти слова та дії господарів, навчатися різним трюкам тощо. Хочете того самого?
З кішками все «просто»: любов, терпіння, методичність і спостережливість – і через пару-трійку років можете відкривати власне котяче шоу! Але все ж головне ваше завдання – це виховати основні навички спільного «проживання».
На відміну від котів, собаки постійно перебувають у громадських місцях. Тому, крім усіляких культурно-гігієнічних навичок, ваша собака має знати основні команди: «не можна», «до мене», «місце», «поруч», «сидіти», «лежати», бути беззаперечно слухняною вам, чітко знати своє ім’я, своє місце та посуд, своїх домочадців, бути доброзичливою до оточуючих тощо.
Щодо доброзичливості – ми хочемо підкреслити одну важливу відмінність: якщо ви хочете завести сторожову собаку і дресируєте її на агресивність, то завжди пам’ятайте, що така собака залишиться в рамках такої поведінки, і шлях у світ для неї, на жаль, закритий. Ви ж не станете наражати на небезпеку оточуючих?
Вважаємо, що життєво важливою звичкою є також привчання собаки ні в якому разі не їсти нічого з землі або з чужих рук. У світі існують такі природні нерозумні люди, як от отруйники собак… Не знаємо, що ними рухає, але саме ваше завдання – убезпечити свого чотирилапого друга.
Крім того, важливим навиком, до якого слід, для вашої ж зручності, привчити тварину, є звичка до огляду тіла. Під час спілкування з улюбленцем регулярно торкайтеся його тіла та оглядайте очі, вуха, відкривайте пащу й оглядайте зуби тощо.
Корисно буде промовляти дії словами.
Наприклад, під час огляду повторюйте: «Зуби!», «Вуха!» тощо. Ваші дії та слова мають стати звичними для тварини, тоді візити до ветеринара не спричинятимуть ні вам, ні улюбленцю, ні фахівцям жодних незручностей та стресів, вам не доведеться соромитися свого улюбленця, а ветеринари неодмінно з вдячністю відзначатимуть результати вашого виховання.
Отже, якщо собака знатиме всі ці команди та навички поведінки і буде слухняною, то вона не створить вам проблем ані в транспорті, ані в парку, ані на виставці, ані на прийомі у лікаря, ані в будь-якому іншому місці, де вам доведеться з нею бувати.
Читайте також:
Основні принципи дресирування та виховання
У наших наступних статтях ми розповімо вам про методики відпрацювання команд та основних навичок. Зараз хочемо просто зупинитися на основних принципах тренування та виховання.
До них належать:
- Знання темпераменту та характеру вашого улюбленця, адже до різних тварин потрібен різний підхід.
- Вимогливість: тварина має розуміти, що ви – головний, і беззаперечно підкорятися вашій волі.
Заохочення та ласка – головне в будь-якому навчанні. Тварина ні в якому разі не повинна пов’язувати дресирування з чимось неприємним. Після кожної правильно виконаної дії обов’язково підкріплюйте її невеликим шматочком улюбленого ласощів.
Заохочуйте улюбленця ласкавими словами та інтонацією. Посміхайтеся: для собаки немає більшого щастя, ніж порадувати господаря! Будьте доброзичливими, але наполегливими.
Постійність і методичність: привчаючи вашого улюбленця до команди або навички, повторюйте потрібне слово/слова або дію.
Так тварині буде легше запам’ятати, що від неї вимагається. Приступайте до тренувань щодня.
Поступовість: переходьте до навчання наступної команди, коли добре відпрацюєте попередню. Але періодично перевіряйте та закріплюйте вже пройдений матеріал.
Покарання доречне під час навчання деяких команд, але вихованець повинен пов’язувати покарання зі своєю неправильною поведінкою, а не з вами. Тому джерелом покарання може бути повідець (ривок повідцем), газета або батіг, але тільки не ваша рука!
І, звичайно ж, тут у жодному разі не йдеться про катування: удар не повинен бути сильним.
Мета – не заподіяти біль, а вказати на неправильну дію.
Повторимо, що покарання застосовується лише під час відпрацювання ДЕЯКИХ команд!
Також зазначимо, що обов’язково потрібно враховувати темперамент і характер собаки: ні в якому разі не можна карати лякливу, боязку, покірну тварину. Таким чином ви лише ще більше залякаєте вихованця.
Позитивне підкріплення: завершувати будь-яке навчання потрібно на позитивній ноті. Тварина завжди відчуває, чи задоволений нею господар. Тому, навіть якщо тренування не вдалося, завершіть його командою, яку ваш улюбленець уже засвоїв, щоб у вас був привід похвалити й підбадьорити улюбленця, а в нього – привід радіти й пишатися! І – палке бажання порадувати вас на наступному занятті!
Пам’ятайте, що тренування – це чудовий час спілкування і для вас, і для улюбленця. Тож нехай воно завжди буде радісним!
Слідкуйте за настроєм і здоров’ям тварини. Якщо ви бачите, що тварина нервує або почувається недобре, цього дня не починайте тренування.
Отже, ми приділили увагу основним принципам виховання та навчання ваших улюбленців.
А головне, пам’ятайте, що найкращим порадником і орієнтиром у вихованні вашого улюбленця завжди є ваша любов і турбота. Мати вихованого улюбленця – це й радість, і гордість для люблячого господаря, і турбота про щасливе майбутнє для вашого домашнього улюбленця. Нехай він проживе довге життя в щасті, любові та турботі!
